Сукуленти цінуються за свою витривалість і мінімальний догляд. Майже всі переваги своїх побратимів зберігають і ампельні сукуленти. Вони також здатні запасати воду в тканинах листя і стебел. Але при цьому вони вимагають дещо інших умов і догляду, адже походять не з пустель, а з субтропічних і тропічних лісів. Пониклі пагони і розлогі крони ампельних сукулентів — видовище неординарне. У цій статті розповім про десять найяскравіших і найпростіших у вирощуванні рослин цієї групи.
Особливості вирощування ампельних сукулентів
Соковиті пагони і листя ампельних сукулентів і кактусів створюють значну масу, тому для рослин потрібні більш стійкі ємності і надійні кріплення.
Незважаючи на пагони, що часом перевищують 1 м у довжину, такі сукуленти вирощують у широких і низьких горщиках, ретельно підбираючи дренаж і легкий ґрунт.
Вони, здебільшого, світлолюбні, але не так стійкі до прямого сонця, віддаючи перевагу розсіяному світлу або м’якій півтіні.
Ампельні сукуленти відмінно ростуть при кімнатних температурах. І цвітуть тільки при прохолодній зимівлі, не люблять спеки.
Крім того, потрібно пам’ятати про кілька ключових правил їх вирощування:
- ампельні сукуленти віддають перевагу середній і високій вологості повітря і гірше реагують на сухе повітря;
- рослини залишаються вкрай чутливими до перезволоження, полюбляють легку та постійну вологість ґрунту;
- поводитися з пагонами і листям потрібно акуратно, вони легко травмуються і обламуються, не терплять постійних контактів;
- ампельні сукуленти погано реагують на недбалий догляд і скупчення пилу;
- пересаджувати кущики потрібно не тільки акуратно, а й тоді, коли рослині це дійсно необхідно;
- для рівномірного розвитку потрібно стежити за розташуванням відносно джерела світла і регулярно повертати крону.
Ампельні сукуленти часто рекомендують вирощувати тільки в підвісних кошиках. Але не варто відкидати інші можливості. По-перше, в «підвішеному стані» добре виглядають тільки сукуленти з ниткоподібними і метровими пагонами. Ампельні кактуси розкривають красу, якщо дивитися на них «врівень», а багато пишних кущиків краще виглядають зверху.
Такі види можна використовувати для створення каскадів — установки на полицях, підставках або посадки в горщики на ніжках — або в ролі підлогової, розміщеної на комодах і столиках живої скульптури.
1. Жовтозілля Роулі
Більше відомий як нитка перлів, цей унікальний ошатний сукулент впізнається з першого погляду. Тонкі ниткоподібні пагони з округлим листям-горошинками і справді нагадують нанизані на нитку намистини. Пагони довжиною до півметра виглядають розкішно, а кущики гарнішають з кожним роком.
Світлолюбний жовтозілля Роулі (Senecio rowleyanus) любить провітрювання, прохолоду взимку, помірні поливи та підживлення.
2. Очиток Моргана
Чарівна і потужна рослина, відома в Європі як ослячий хвіст — один з найбільш щільно-облистяних сукулентів. М’ясисте, овально-яйцеподібне, з восковим нальотом листя дуже легко обсипається і створює на тонких пагонах ошатні візерунки. Довгі пагони до 60 см під вагою листя никнуть у чарівних масивних каскадах.
Очиток Моргана (Sedum morganianum) любить яскраве освітлення, свіже сухе повітря і зимівлю при 10 градусах тепла.
Варто звернути увагу на гібридний сорт «Бурріто» (Burrito) з щільно розташованим листям світлого жовтуватого забарвлення, що створює спіраль.
3. Дизокактус плетевидний
Зміїний кактус прославився пониклими, немов довгі товсті батоги, пагонами. До 60 см завдовжки, ребристі та колючі, вони красуються суворим візерунком з червонуватих щетинковидних колючок. На яскраві малиново-рожеві квітки до 9 см завдовжки хочеться милуватися нескінченно. Розпускаються квітки навіть біля основи пагонів, створюючи своєрідну шапку над довгими «змійками».
Дизокактус плетевидний (Disocactus flagelliformis) добре адаптується до різного освітлення і віддасть перевагу рясному поливу протягом усього періоду активного росту і цвітіння.
4. Шлюмбергера
Представлений здебільшого гібридами, цей рясноквітучий кактус за свою палітру і терміни цвітіння заслужив прізвисько декабриста або різдвяника. Великі трубчасті квітки забарвлені в яскраві чисті тони біло-рожево-помаранчево-червоної гами і розпускаються з листопада до січня.
Членисті плоскі пагони з красивим зазубреним краєм позбавлені колючок. Кактуси рясно гілкуються і створюють досить густі кущі, схильні до втрати форми і витягування.
Шлюмбергера (Schlumbergera) віддає перевагу поживному кислому ґрунту, прохолодному сухому періоду спокою і високій вологості повітря.
5. Ріпсаліс кампос-порто
Оригінальний епіфітний чагарник з паличкоподібною зеленню. Його тонкі, соковиті, густо розгалужені, округлі пагони утворюють вигадливі пониклі графічні кущі, витягаючись до 2-х м у довжину. На кінцях «паличок»-відгалужень злегка відкриваються дрібні білі квітки з напівпрозорими пелюстками.
Ріпсаліс кампос-порто (Rhipsalis campos-portoana) любить м’яке світло, тепло, високу вологість повітря, постійну вологість ґрунту і слабкі підживлення.
Крім цього оригіналу, варто придивитися до інших ріпсаліс з їхнім неповторним мереживом тонких округлих, ребристих або гранованих пагонів.
6. Церопегія Вуда
Потовщений бульбоподібний корінь дозволяє рослині виживати майже в будь-яких умовах. Пагони тонкі, шнуроподібні, пурпурні, разюче довгі, звисають із горщика і красуються рідко розташованими парами витончених серцеподібних листків до 2 см у діаметрі. На їхній темній поверхні сяють сріблясті мармурові візерунки.
Потовщена, м’ясиста текстура листя майже непомітна, як і мініатюрні бульбочки, з яких у сприятливих умовах може розвиватися нова рослина. Церопегія Вуда (Ceropegia woodii) виглядає не як намисто, а як рідко нанизані на нитки монети. Пагони рослини легко «заплутуються».
Церопегії люблять яскраве освітлення, добові перепади температур і прохолодну зимівлю.
7. Селеніцереус Антонія
Найближчий родич легендарної цариці ночі і найцікавіший з ампельних кактусів з химерними спадаючими яскраво-зеленими гранчастими гранованими пагонами. Вони дивують крупно-пилчастим краєм, на якому «зигзагом» розташовані в шаховому порядку великі зубці.
Розкішні махрові квітки з гострими клиноподібними рожевими приквітками і біло-кремовою серединкою виглядають масивно.
Селеніцереус Антонія (Selenicereus anthonyanus) адаптується до будь-якого світла, любить свіже повітря, економні поливи, спеку влітку і прохолоду взимку.
8. Хатіора Гартнера
Великодній кактус, що зацвітає якраз у розпал весни Хатіора Гартнера (Hatiora gaertneri) більше нагадує квітучу хмару, повністю ховаючись під помаранчевими, рожевими, червоними або пурпуровими пониклими квітками.
Невибагливий, з спадаючими, сильно розгалуженими, чимось схожими на шлюмбергеру пагонами, що складаються з плоских зазубрених подовжених сегментів, цей лісовий кактус створює масивні рівномірні кущики.
Вирощувати хатіору краще в розсіяному освітленні, при високій вологості повітря, з прохолодною зимівлею і виносом влітку на свіже повітря, без перегодовування і переливу
9. Товстянка наскельна
У цієї неповторної рослини є кілька гібридів, форм і сортів, що утворюють повзучі й пониклі пагони, у тому числі ‘Marnieriana’ и ‘Hottentot’. Округле, дуже м’ясисте листя розташовуються на довгих пагонах, що звиваються, попарно і зростаються біля основи, створюючи відчуття пронизаного гілочкою круглого листя або щільно нанизаних монеток і ґудзиків.
Здатність змінювати сизувате воскове забарвлення на легкий рум’янець залежно від яскравості, унікальна форма, компактність, краса ліній роблять товстянку наскельну (Crassula rupestris) дуже ошатною.
Товстянкам потрібен стандартний «кактусовий» догляд.
Якщо ви шукаєте нестандартний ампель, варто придивитися до асортименту ґрунтопокривних товстянок — серед них чимало оригінальних рослин, які часто продають навіть без назви сорту.
10. Мезембірантемум серцелистий
Найефектніший з недовговічних сукулентів мезембірантемум серцелистий (Mesembryanthemum cordifolium), або Аптенія довгий час залишався поза увагою квітникарів. М’ясисті, акуратні, густо сидячі на пагонах, що густо розгалужуються і спадають, серцеподібно-ланцетні листочки і яскравість забарвлень дозволяють мезембріантемуму створювати дуже густі й ошатні, каскадоподібні кущики.
Коли на верхівках пагонів розпускаються кошики квіток, що нагадують про айстри і хризантеми, від кущів не відвести погляд. Їхня палітра включає всі рожево-червоні відтінки.
Без прохолодної зимівлі успіху від цієї рослини домогтися важко. Вкрай світлолюбні, мезембріантемуми обожнюють свіже повітря і мінімальну стабільну вологість.
