Алича — високопродуктивна і скороплідна культура, яка володіє винятковою адаптаційною здатністю, а її свіжі плоди і продукти переробки — прекрасними смаковими якостями. Завдяки перерахованим вище характеристикам алича з кожним роком набуває все більшої популярності серед садівників.
У дикому вигляді і в культурі алича поширена в гористій місцевості на Тянь-Шані, Балканах, у Середній і Малій Азії, в Ірані, на Північному Кавказі та Закавказзі, в Молдові та на півдні України. Аличу вирощують у Росії (у Краснодарському краї, у Ростовській, Бєлгородській, Курській, Воронезькій, Брянській та інших областях), в Україні, в державах Азії та в Західній Європі.
Опис аличі
Алича (Prunus cerasifera), або Слива розчепірена, або Слива вишненосна, одна з вихідних форм сливи домашньої. Плодова рослина з підродини Сливові сімейства Трояндові.
Дерева — одно- або багатостовбурні, від 3 до 10 м заввишки, з добре розвиненою кореневою системою і округло-розкидистою, рідше — пірамідальною кроною. Тривалість життя дерева — 30-50 років. Алича характеризується скороплідністю і високою врожайністю (15-40 кг плодів з дерева на другий — третій рік після посадки).
Листя широкоовальне, яйцеподібне, іноді ланцетовидне. Квітки білі, ніжно-рожеві, часто поодинокі, діаметром 20-40 мм, розпускаються одночасно з листям або ж раніше. Плід — кістянка круглої або подовженої форми, масою від 6 г у диких форм до 60 г у деяких культурних сортів. Забарвлення шкірки плоду різне — від блідо-жовтого до фіолетового. М’якоть зелена, жовта або рожева, містить 4-14 % цукру, 2-4 % органічних кислот, пектини, флаваноїди, антоціани, вітаміни А, С, В1, В2, Е, Р, РР. У плодах містяться також калій, кальцій, магній, фосфор, натрій, залізо, марганець, кобальт та інші мінеральні речовини.
Із плодів готують високоякісні сухофрукти, варення, желе, соки, ароматні екстракти, сиропи. Кісточка округлої або подовженої форми, плоска або опукла, часто погано відділяється від м’якоті. У ядрі міститься до 52 % олії, яка за своїми якостями не поступається мигдалевій. Її можна використовувати в парфумерії та медицині.
Плоди аличі не тільки смачні та корисні, а й лікувальні. Основний терапевтичний ефект забезпечують вітаміни та пектини, що містяться в них. Аличу вживають за шлунково-кишкових захворювань, переважно за хронічної печії (в комплексі з дієтою).
Посадка сливи розчепіреної
У продажу можна зустріти як кореневласні, так і щеплені саджанці. Як підщепу для аличі в середній смузі використовують сіянці, вкорінені живці або поросль сливи домашньої, сливово-вишневий гібрид (СВГ), стійкі форми аличі (13-113, 10-114 та ін).
Саджанці з відкритою кореневою системою найкраще висаджувати на постійне місце навесні до початку розпускання бруньок. Рослини із закритою кореневою системою можна висаджувати в теплу пору року. Якщо ви збираєтеся купувати саджанці аличі, потрібно брати тільки вирощені у вашому регіоні. Якщо ви живете, скажімо, в середній смузі, сорти з південніших районів можуть не перенести зиму.
Алича — рослина південна, і чим більше сонця вона отримує, тим вищий урожай і солодші плоди. Тому садити дерево краще в південному або південно-західному кутку ділянки. Добре, якщо від зимових вітрів його прикриє стіна будинку або сараю.
Обираючи рослини для саду, зверніться до продавця, який зможе допомогти вам підібрати однорічні саджанці, які мають добре розвинену кореневу систему і не мають зовнішніх ознак хвороб.
Для аличі кращі вологі, добре дреновані родючі суглинки. Більша частина кореневої системи аличі знаходиться на глибині 20-40 см, тому рослина може миритися з близькими ґрунтовими водами, що стоять на глибині 1,5 м або навіть 1 м, але не ближче. При близькому заляганні ґрунтових вод рекомендується вирощування на штучному підвищенні.
Ями для посадки аличі копають через 2-4 метри, розміром не менше 60 см³ і заповнюють поживною земляною сумішшю. Підбираючи компоненти для ґрунтової суміші, дотримуйтесь основних правил. У глинистий ґрунт додайте піску і торфу, в піщаний — дернової землі. Субстрат має бути повітро- і водопроникним, поживним. Внесіть добрива — 300 г суперфосфату і 30-40 г сірчанокислого калію на посадкову яму. Алича любить нейтральний ґрунт, так що, якщо він у вас кислий, підсипте крейду, вапно або доломітове борошно. А якщо ґрунт лужний, використовуйте гіпс.
Алича віддає перевагу ґрунтам з нейтральною реакцією середовища. Для визначення кислотності ґрунту можна використовувати тест-індикатори, які продаються в кожному садовому центрі. Подібні індикатори дуже прості в роботі і дозволяють швидко визначити значення рН (кислотність ґрунту).
На дні ями створіть горбок, по якому рівномірно розподіляють коріння саджанця. Встановити саджанець потрібно таким чином, щоб після посадки і осідання ґрунту його коренева шийка опинилася на рівні ґрунту. Потім яму засипають сумішшю, що залишилася, злегка її утрамбовуючи
Висаджуючи аличу із закритою кореневою системою, ретельно пролийте грудку землі. Не забудьте як слід полити рослину і після посадки — навіть якщо йде дощ. Для збереження вологи пристовбурні кола мульчують.
Вирощування аличі
Для вирощування аличі підходить південна або південно-західна частина ділянки. Бажано укриття від панівних у зимовий час вітрів у вигляді стіни будинку або іншої споруди.
За якісний догляд, алича віддячить вам хорошим урожаєм. За відсутності ж такого рослина стає менш зимостійкою, хворіє і, як наслідок, приносить мізерний урожай плодів невисокої якості. У перші роки після посадки догляд здебільшого складається з прополки, поливу і боротьби зі шкідниками.
В інші роки рослини активно реагують на застосування добрив і відповідають чудовим ростом і підвищенням врожайності. У період вегетації рослини підживлюють тричі. Рано навесні — «по снігу», в період зростання зав’язей (червень) і в період закладки бруньок під урожай наступного року (липень). У разі сильного приросту однорічних пагонів використовують літню прищіпку. У червні — на початку липня прищипують пагони, що активно ростуть.
Сорти аличі
Більшість сортів аличі самобезплідні. Інакше кажучи, для нормального запилення й одержання врожаю потрібні щонайменше два різні сорти. Слива або терен для запилення не годяться.
- «Рубінова» — раннього терміну дозрівання. Зимостійкість висока. Плоди темно-червоні. М’якоть помаранчева, соковита, ароматна.
- «Граніт» — середньопізнього терміну дозрівання. Зимостійкість вища за середню. Плоди з восковим нальотом, м’якоть жовта, соковита.
- «Найдена» — раннього терміну дозрівання. Зимостійкість вища за середню. Плоди бордові, м’якоть жовта, сік безбарвний, смак кисло-солодкий.
- «Шатр» — раннього терміну дозрівання. Зимостійкість вище середньої. Плоди округлі, жовтувато-зелені з червоним рум’янцем, при дозріванні повністю бордові, щільні.
- «Гек» — середньопізнього терміну дозрівання. Зимостійкість середня. Плоди яскраво-жовті, з рум’янцем. М’якоть жовта, щільна.
Щеплення аличі
Аличу можна виростити і з насіння, але в основному вона розмножується живцями. Також відмінний спосіб — щеплення. Її роблять навесні живцями навесні, на яких бруньки ще не розпустилися.
Прекрасний результат дає щеплення живця аличі в крону сливи. У цьому випадку ви отримуєте відразу не один плюс. По-перше, на одне дерево можна прищепити відразу кілька сортів аличі. Це добре і для запилення, і для економії місця. Немає необхідності шукати на ділянці два місця для посадки. Прищепивши гілочку аличі в крону сливи навесні, ви вже наступного року можете отримати перші плоди. У цьому проявляється скороплідність аличі.
По-друге, безсумнівний декоративний ефект: на одній гілці — плоди жовтого кольору, на іншій — бордові, на третій — червоні. По-третє, вирощування аличі на сливі (слива виступає в ролі скелетоутворювача) перспективне для підвищення зимостійкості рослини.
Підживлення сливи розчепіреної
Алича любить добрива.
Підживлюйте її тричі на рік (ранньою весною, в червні — в період росту зав’язей і в липні), і вона буде приносити чудовий урожай.
Навесні внесіть комплексне мінеральне добриво і сульфат амонію, а якщо ґрунт кислий — вапняно-аміачну селітру (30 г на 1 м²). Під молоді дерева насипте шар перепрілого гною або компосту товщиною 2,5-5 см, але так, щоб стовбур залишився чистим.
Влітку підгодуйте аличу фосфорно-калійними добривами.
