Унікальне поєднання схожих на хризантеми квітів з м’ясистим оригінальним листям і так привертає увагу до аптенії. Але її здатність невпинно і бурхливо рости, сліпучі забарвлення як зелені, так і квіток — головні переваги. І хоча рослину давно перенесли до мезембріантемумів, аптенія все одно залишається особливою зіркою. Витривала і невибаглива, як і будь-який інший сукулент, але при цьому схожа на красивоквітучу зірку, вона стрімко завойовує популярність. Маленьке вічнозелене диво здатне ефектно прикрасити підвіконня і підвісні кошики. І виростити цю рослину під силу навіть новачкам.
Аптенія — ботанічний опис рослини
Зовнішність яскравої красуні аптенії складно пов’язати зі звичайними кімнатними сукулентами. М’ясисте, здатне накопичувати воду листя дає змогу аптенії витримувати багато негараздів і добре адаптуватися до мінливих умов, але вона має не менш яскравий вигляд за будь-якого примхливого конкурента.
Аптенії, кваліфікацію яких переглянули, за сучасними ботанічними класифікаціями належать до роду Мезембріантемум (Mesembryanthemum) і не такому великому, але зате неповторно яскравому сімейству Аізових (Aizoaceae). У нас рослину найчастіше, як і раніше, продають під ім’ям аптеній.
Якщо в каталогах вказано застаріле ім’я або якщо потрібно впізнати улюблений вид серед мезембріантемумів, то ніяких складнощів виникнути не повинно: видове ім’я повторюється і в старому, і в новому варіантах.
Своє ім’я мезембріантемуми отримали на честь квіток, що розкриваються опівдні, під найяскравішим сонечком.
У природі ці культури трапляються тільки на півдні Африки і на території Південної Америки. На відміну від родичів мезембріантемумів, серед яких культурними стали тільки одно- і дворічники, колишні аптенії — рослини багаторічні. Вони також теплолюбні, але при вирощуванні в горщиковій культурі можуть радувати набагато довше одного сезону.
Аптенії-мезембріантемуми — вічнозелені сукуленти з м’ясистими пагонами і листям. Вони мають не зовсім типове для сукулентів потужне, потовщене коріння, яке активно заповнює субстрат. Найчастіше це повзучі або сланкі рослини, в кімнатній культурі здатні з часом трансформуватися в напівчагарники, з максимальною висотою до 25 см.
Стебла спочатку ростуть прямо, вилягають тільки з подовженням, сильно гілкуються. Якщо не стримувати пагони і не формувати рослини, в довжину вони можуть витягнутися до 1 м і більше. Зелень аптеній за формою здається звичайною, але соковита, м’ясиста текстура змінює це сприйняття кардинально.
У всіх аптеній листя або овальне із загостреним кінчиком (веретеноподібне), або серцелисте, сидить воно найчастіше супротивно, але на верхівках пагонів може розташовуватися і по черзі. Для аптеній характерний дуже яскравий глянець. Сяйво листю надають і ідіобласти — залозисті волоски, що нагадують кристали або кришталеві краплі. Але в аптеній вони помітні менше, ніж в інших мезембріантемумів, лише підкреслюючи гарний, яскравий блиск поверхні.
Відмінною рисою рослини залишається і дуже насичене, яскраве забарвлення: середньо-зелений основний тон аптеній поєднується зі сліпучим салатовим забарвленням молодих листочків.
Як цвіте аптенія?
У всіх мезембріантемумів розпускаються махрові квітки, що чимось нагадують суцвіття-кошики айстрових. Вони розпускаються по одній, але по всій довжині пагонів, у пазухах листків. Рослина буквально усипана ними. Маленькі, до 3-х см у діаметрі, квітки аптенії здаються величезними і, незважаючи на схожу будову, мало нагадують про інші сукуленти та скоріше викликають асоціації з маргаритками або хризантемами. Махрові, голкоподібно-язичкові пелюстки створюють пухнастий кошик, в якому навіть до їх повного розпускання можна розгледіти жовті трубчасті квітки в центрі.
Період цвітіння аптеній припадає на літо, найчастіше він розтягується з червня до середини осені.
Колірна гама цвітіння аптеній обмежена тільки червоно-пурпуровими відтінками. Але через чистоту тону назвати палітру забарвлень нудною неможливо. Зустрічаються серед аптеній і білоквітучі сорти.
У кімнатній культурі допускати утворення насіння небажано, адже від цього страждає саме цвітіння аптеній. Але якщо є бажання зібрати своє насіння, то після відцвітання визрівають багатовимірні коробочки з майже чорним шорстким насінням.
Види кімнатних аптеній
Усі чотири види, що колись належали до аптеній, вважаються дуже декоративними рослинами. Великою популярністю може похвалитися тільки один вид, але його родичі нітрохи не поступляться йому за красою зелені.
Мезембріантемум серцелистий, або Аптенія серцелиста (Mesembryanthemum cordifolium) — чарівний вид із сіро-зеленими, соковитими, але тонкими пагонами, на яких супротивними парами сидять серцеподібно-ланцетні листки. Суворість облиственності тільки підкреслює бездоганну форму окремого листя і його яскраве забарвлення. Сланкі, розлогі гілочки тільки в зрізі проявляють свою справжню чотиригранну форму, добре гілкуються і створюють пишні кущики.
Листя рослини завдовжки не перевищує і 2,5 см, часто здається ще дрібнішим. Суцвіття розпускаються в пазухах листя і на верхівках пагонів. Залежно від сорту, аптенія серцелиста красується бузковими, ліловими, рожевими або майже червоними кошиками.
Сорти в продажу залишаються безіменними і їх розрізняють в основному за забарвленням квіток. Декоративна форма варієгата, з дивовижними світлими плямами на листках, що акварельно переходять у базове забарвлення, трапляється не рідше звичайних зеленої зеленолистої аптенії серцелистої.
Мезембріантемум ланцетолистий, або Аптенія ланцетолиста (Mesembryanthemum lancifolium) — швидко зростаюча і не така компактна багаторічна рослина, густо облиствені пагони якої можуть вирости до більш ніж 1 м в довжину. Щільні, м’ясисті стебла красуються супротивно розташованим, яскравим, в молодості жовто-салатовим ланцетним листям, в пазухах якого розпускаються ніжні бузкові або рожеві квітки. Вважається, що цей вид мезембріантемумів цвіте довше, з середини весни і до середини осені.
Аптенія Геккеля ( Aptenia haeckeliana) , або Мезембріантемум Геккеля зустрічається куди рідше. Це компактна, не така ефектна рослина з яйцевидним, супротивно сидячим на прямих потовщених пагонах листям і, в основному, верхівковими, кремово-білими, але зате густомахровими квітками.
Мезембріантемум білоквітковий, або Аптенія білоквіткова (Mesembryanthemum geniculiflorum) у кімнатній культурі майже не зустрічається. Це неакуратний на вигляд, з рідко сидячими парами ланцетного листя сукулент, у якого розгалужені, потовщені гілочки створюють химерні мережива і перетягують на себе всю увагу. Тонкі, павутинкоподібні пелюстки махрової квітки чимось нагадують кульбаби, але забарвлені вони в кремово-білий тон.
Всі види кімнатних аптеній можна вирощувати як звичайну горщикову або ампельну рослину. Вони дуже гарні при звисанні з підвісних кошиків або ємностей на підставках, але при бажанні їм можна задати форму розлогого кущика.
Умови вирощування для кімнатних аптеній
Щоб домогтися від аптенії і густої зелені, і бурхливого росту, і ефектного цвітіння, доведеться подбати про яскраве освітлення. Ця рослина вкрай чутлива до місця зростання і зовсім не адаптивна. Прохолодна зимівля вважається обов’язковою, але деякі хитрощі дозволяють зберегти рослину і без неї.
Освітлення та розміщення
Світлолюбність аптеній настільки висока, що цю рослину рекомендують розміщувати на південних підвіконнях. Рослина не може змиритися навіть із легким притіненням, тому розміщення всередині інтер’єру для цієї культури не підійде.
Про найменшу нестачу світла мезембріантемуми сигналізують витягуванням і частковим оголенням пагонів. Якщо аптенію вирощують тільки як кімнатну рослину, влітку листя потребує захисту від прямих полуденних променів. На відкритому повітрі або при виставленні на літо в сад такого захисту ця культура не потребує.
Мезембріантемуми традиційно цвітуть влітку, і восени або взимку вони не потребують досвічування, але, якщо кущики розміщені не на південних вікнах, краще перемістити аптенію на більш яскраві вікна.
Що тепліша зимівля, то важливіше освітлення для аптенії: при звичайних кімнатних температурах рослину краще утримувати зі щоденним додатковим досвічуванням, що вирівнює інтенсивність освітлення з літніми показниками.
Температурний режим і провітрювання
Ключем до успішного вирощування швидкозростаючої і рясноквітучої красуні по праву називають прохолодну зимівлю. У період спокою, якщо температури повітря залишаються типовими для житлових кімнат (не знижуються), рослина страждає настільки сильно, що від неї буде неможливо домогтися не тільки цвітіння, але й збереження декоративності зелені.
Оптимальний режим утримання мезембріантемумів взимку — температура повітря близько 10 градусів. За будь-якого перевищення цього показника для аптеній потрібно пропорційно збільшувати й інтенсивність освітлення, і частоту поливів, і вологість повітря, що для цього сукуленту дуже небезпечно.
У період активного росту і розвитку аптенія любить стабільні температури. При показниках від 22 до 25 градусів, без екстремальної спеки і різких стрибків, аптенія цвіте набагато рясніше.
Аптенії обожнюють свіже повітря. Вони не можуть рости в повністю закритих приміщеннях і особливо чутливі до регулярного доступу свіжого повітря влітку. Найкращою стратегією вирощування аптеній вважається виставлення їх на літо в сад, на балкон або терасу.
Якщо рослини залишають у житлових кімнатах, їх розміщують там, де постійно прочинене вікно. При бажанні аптенії можна використовувати і як садові літники, висаджуючи в ґрунт на сонячних, яскраво освітлених майданчиках альпійських гірок або на ділянках з піднесенням, а потім нарізаючи живці для збереження рослини у своїй колекції (назад у горщикову культуру аптенію вже не переносять).
Аптенії не виносять близькості ні кондиціонерів, ні опалювальних приладів. Будь-які стрибки температури, різкі перепади її показників небажані.
Догляд за аптенією в домашніх умовах
Прекрасні і яскраві аптенії, може, і вимагають особливих умов, але зате задовольняються найскромнішим доглядом. Вони вимагають рідкісних поливів, ще більш рідкісних підживлень. Фактично, ключовим пунктом у догляді за цією рослиною є обов’язкова обрізка, але нічого складного немає і в цій процедурі.
Поливи і вологість повітря
Поливи для аптеній нічим не відрізняються від поливів для кактусів або інших нетропічних сукулентів. Рослина задовольняється мінімальною вологістю, не терпить не тільки вогкості, а й постійно вологого субстрату.
Кращим орієнтиром для визначення частоти поливу аптенії залишається просихання ґрунту: якщо у більшості кімнатних рослин він має просохнути у верхньому шарі, то для аптенії субстрат просушують майже повністю або повністю.
Тривала посуха небажана під час бутонізації та цвітіння, коли субстрат залишають постійно злегка вологим. У період спокою, особливо при утриманні в оптимальних прохолодних умовах, аптенію майже не поливають, лише підтримуючи мінімальною кількістю води тургор листя і не допускаючи початку його зморщування. Навіть влітку рослину найчастіше поливають рідше 1 разу на тиждень, а ось взимку аптеніям досить і 1 поливу на місяць.
У підвищеній вологості повітря аптенії страждають і гинуть, їм цілком комфортні звичайні житлові кімнати. Але й екстремально сухе повітря біля опалювальних приладів негативно позначається на цвітінні аптенії, а занадто сухі умови під час цвітіння можуть позначитися на привабливості листя.
Якщо аптенія зимує в теплі, а тим більше в спеці, для неї бажано створити середовище з 40-50% вологістю, але без обприскування. Підвищення вологості допоможе зберегти декоративність зелені, але при найменшому намоканні або в занадто вологому повітрі по аптенії почне поширюватися гниль.
Підживлення і склад добрив
Незважаючи на гарне цвітіння і досить швидке зростання, аптенія не потребує частих підгодівель. Вона в цьому схожа на кактуси: добрива вносять зі стандартною частотою 1 раз на місяць або наполовину зменшуючи їхню концентрацію у воді — 1 раз на 2 тижні.
Підживлення для аптенії можна проводити тільки навесні та влітку. У рік, коли рослину пересаджували, можна обмежитися і зовсім двома підживленнями — на початку росту і початку цвітіння.
Для цієї культури не можна використовувати добрива тривалої дії або звичайні універсальні добрива. Аптенія задовольняється тільки спеціальними добривами для сукулентів і кактусів.
Обрізка і формування аптеній
Бурхливе зростання мезембріантемумів обумовлює вкрай швидку «втрату форми». Цю рослину неможливо виростити без обрізки, яка одночасно стимулює цвітіння, формує кущики та оновлює їх. Проводять обрізку відразу після цвітіння. Припустимо проведення обрізки і в інші терміни, але до відростання нових гілочок рослина не зацвіте.
Весняна обрізка відтягує цвітіння аптеній на кілька місяців. Пагони аптеній обрізають наполовину або залишаючи на них хоча б 3 пари листя. Формування проводять відповідно до бажаної форми росту — більш суворої подушкової або розкидистої.
Якщо у рослини взимку порушується ріст і витягуються пагони, кущі коригують у січні та лютому, до початку росту.
Пересаджування, ємності та субстрат
Незважаючи на свій швидкий ріст, аптенія не потребує частих пересадок. Ця рослина не любить, щоб її турбували без потреби. Пересаджують аптенію тільки методом перевалки, не оголюючи коріння, за появи ознак повного освоєння простору горщика, тобто за появи коріння в дренажних отворах або зупинки росту вшир. Зазвичай рослині, що добре розвивається, потрібна 1 пересадка на 2 роки.
Для пересадки аптенії більше підходить весна, березень-квітень, але якщо виникла необхідність перевалити рослину в інший час, то в рамках періоду активного розвитку можна провести цю акуратну процедуру. Ємності для аптенії збільшують на 3-5 см. Для цієї культури підходять тільки горщики і кашпо з великими дренажними отворами заввишки, що не перевищує діаметр: чим нижча і ширша ємність, тим краще.
Аптенії можна вирощувати в найпростіших землесумішах. Вони відмінно себе почувають у готових субстратах для сукулентів або кактусів, але не гірше ростуть і в будь-якому легкому ґрунті, що наполовину складається з піску. Оптимальною землесумішшю для цієї культури вважають суміш дернового ґрунту і піску з невеликими добавками листяного ґрунту і торфу для корекції текстури. Додавання золи і деревного вугілля вітається. Аптенії віддають перевагу слаболужним субстратам з рН від 6,5.
У пересадці аптенії немає нічого складного. На дно нової ємності закладають високий, близько 1/3 висоти горщика, шар дренажу, прикритого тонким шаром грубозернистого піску. Для аптеній важливо зберігати колишнім рівень заглиблення. Коренева шийка може бути лише злегка присипана субстратом. Після пересаджування аптенії не поливають, протягом 4-5 днів утримують у сухості, відновлюючи поливи дуже акуратно й обов’язково захищаючи аптенії від прямих сонячних променів.
Захворювання, шкідники і проблеми у вирощуванні аптенії
Цей сукулент вважається одним з найбільш стійких. На аптеніях можуть оселитися попелиці або павутинні кліщі, боротися з якими краще відразу інсектицидами. Але в основному все, що їм загрожує — наслідки неправильного догляду. Будь-яке намокання, як і надлишок поживних речовин, призводять до поширення гнилей.
При поганому освітленні або теплій зимівлі аптенія не цвіте, блідне і витягується, але добре відновлюється після обрізки. Втрата листя завжди вказує на неправильну зимівлю, занадто тривалу посуху або занадто вологий ґрунт.
Розмноження аптенії
Незважаючи на свій елітний статус і відповідну ціну на дорослі рослини, аптенія дуже легко розмножується. Щорічна обрізка залишає безліч верхівкових живців, які можна використовувати для отримання сильних, молодих рослин.
В аптенії вкорінюють і верхівкові, і стеблові живці. Після зрізання їм дають підсохнути протягом декількох годин, а потім укорінюють, занурюючи злегка під кутом, будь-яким доступним або улюбленим методом — у піску, субстраті або воді. Для вкорінення навіть немає необхідності встановлювати ковпак над живцями, досить підтримувати вологість ґрунту. Рослини розсаджують в індивідуальні ємності, намагаючись обирати невеликі стаканчики і перевалюючи рослини в ємності побільше.
Вирощування аптенії з насіння набагато менш популярне, адже досягнення декоративності рослинами доведеться чекати куди довше. Насіння сіють поверхнево, в чистий пісок або піщано-субстратну землесуміш, акуратно розподіляючи його якомога рідше і не присипаючи зверху тонким шаром піску.
Для проростання необхідне яскраве освітлення і легка вологість субстрату. Ємності накривають склом або плівкою, провітрюючи посіви щодня. Оптимальна температура для проростання насіння — близько 21-го градуса тепла. Скло знімають відразу після того, як з’являться перші сходи. Рослини зволожують дуже акуратно, намагаючись уникати і намокання, і перезволоження ґрунту. Пікірують сходи тільки через місяць після появи сходів, в індивідуальні ємності.
