Сильно затінені місця є практично в будь-якому ландшафті — чи то територія з північного боку будинку, чи то, наприклад, під масивним дубом у дальньому кутку саду. Нерідко також зустрічаються лісові ділянки, де ростуть великі дуби, берези, сосни або інші високі дерева. Але і в таких ситуаціях не потрібно дозволяти лісу домінувати в саду, адже під ними все одно можуть бути посаджені дерева меншого розміру з красивими квітами і ефектним листям. Для цього якраз потрібні породи, здатні нормально рости в тіні. Деякі види в умовах сильного затінення можуть не досягти оптимальної висоти і не показати рясного цвітіння чи плодоношення, але принаймні зможуть там не зачахнути і не загинути.
«Тінь» — поняття відносне
Для початку давайте розглянемо, які рівні освітленості існують з точки зору агротехніки рослин. Терміни, які використовуються для опису вимог до сонячного світла конкретної культури, швидко стають відомими кожному, хто працює з рослинами, оскільки вони зазвичай зазначені на етикетці, що додається до саджанця.
Вони включають у себе:
Повне сонце. Щоб місце вважалося повністю сонячним, рослина, розміщена на ньому, має отримувати від шести до восьми годин прямого сонячного світла на день, максимальна освітленість припадає на час з 10-ї години ранку до 16-ї години дня.
Від повного сонця до півтіні. Це говорить про те, що рослина витримує ширший діапазон умов. І зможе рости як на повному сонці, так і в частковому затіненні (див. наступний пункт).
Часткова тінь/часткове сонце/півтінь. Ці терміни використовуються як синоніми для позначення необхідності від чотирьох до шести годин перебування на сонці щодня. Переважно, щоб найбільш інтенсивним освітлення було в більш прохолодні ранкові години.
Плямиста тінь. Плямисте сонячне світло схоже на півтінь, таке освітлення виходить, коли сонячне світло проникає крізь гілки і листя листяних дерев.
Повна тінь. Цей термін не означає, що сонця в таких місцях немає зовсім, тому що далеко не всі рослини можуть переносити дійсно повну відсутність сонячного світла. А рослинами, здатними рости в повній тіні, називають ті, що можуть вижити за чотиригодинного перебування на повному сонячному світлі (здебільшого вранці або ближче до вечора). Повною тінню також називають умови, коли рослина перебуває протягом дня в плямах сонячного світла, тобто розсіяне сонячне світло.
Важливо! Таким чином, під час вибору рослини для тінистих умов слід розуміти, що термін «повна тінь» не означає абсолютної відсутності світла (в подібних умовах, зможуть виростати хіба що гриби). Це лише говорить про необхідність мінімального освітлення, яким буде задовольнятися рослина для підтримки своїх життєвих функцій.
Не всі дерева, які підходять для тінистих ділянок, мають однакові вимоги до рівня освітленості. І у кожної породи дерева свій діапазон тіньовитривалості. Крім того, пам’ятайте, що не всі дерева, які переносять тінь, можна назвати деревами, дійсно, тіньолюбними. Багато порід просто мають здатність вижити в тіні, але при цьому можуть втратити свої деякі декоративні особливості.
Наприклад, окремі дерева, що рясно цвітуть на сонці, в тіні можуть давати набагато менше квіток. А листяні дерева, які при вирощуванні на сонці показують дуже яскраве декоративне осіннє забарвлення, в тіні восени можуть видавати бляклі непримітні відтінки листя.
1. Клен цукровий
Клен цукровий (Acer saccharum) найбільш відомий своїм осіннім забарвленням, оскільки його листя забарвлюється восени в яскраво червоні тони. Цей вид клена також вважається найкращим деревом для добування соку, що використовується для приготування кленового сиропу. Це красиве дерево для ландшафтного дизайну, в літню пору у нього різьблене яскраво-зелене листя пальчасто-розсіченої форми. Інші назви виду — кам’яний клен и твердий клен. Використовується в міському озелененні, а також у великих садах, оскільки виростає досить високим.
- Зони морозостійкості за USDA: від 3 до 8.
- Вимога до освітленості: від повного сонця до повної тіні.
- Висота: до 40 метрів
- Вимоги до ґрунту: неущільнений, родючий, добре дренований, слабокислий ґрунт.
2. Тсуга східна
Тсуга східна (Tsuga canadensis) — одне з небагатьох вічнозелених дерев, які здатні переносити тінь. Це декоративний вологолюбний вид, здатний переносити більш низький рівень освітленості протягом дня. У тсуги східної може бути кілька стовбурів, пагони сірого кольору. Хвоїнки розташовуються у два ряди, вони темно-зелені, зворотний бік має сріблясті лінії. Здалеку гілки тсуги схожі на гілки ялини, але їх хвоїнки зовсім не гострі. Шишки дрібні, не більше 2-х — 3-х см.
Видові рослини являють собою повноцінні дерева, тоді як численні сорти виростають у вигляді невисоких чагарників різного габітусу, включно зі сланкими формами. Росте тсуга повільно. У природі окремі екземпляри доживають до 1000 років.
- Зони морозостійкості за USDA: з 4 по 8.
- Вимога до освітленості: від повного сонця до повної тіні.
- ВисотаДо 10-15 років дерево досягає 10-метрової висоти.
- Вимоги до ґрунту: від кам’янистого до ґрунту середнього рівня родючості.
3. Тис гостролистий, або японський
Тис гостролистий, або японський (Taxus cuspidata) — ще одне тіньовитривале вічнозелене дерево. Фактично, це одна з найкращих вічнозелених рослин для повної тіні. Рослина родом з Китаю, Японії, Кореї та Далекого Сходу Росії. Це хвойне дерево добре переносить дуже сухі та тінисті умови. Зазвичай росте у вигляді розлогого деревця або високого чагарника. Хвоїнки темно-зелені, плоскі, неколючі.
Існує багато сортів і гібридів тиса. У жіночих екземплярів з’являються незвичайні шишки, схожі на яскраво-червоні ягідки. Слід проявляти обережність, оскільки рослина отруйна.
- Зони морозостійкості за USDA: 4-7.
- Вимога до освітленості: від повного сонця до повної тіні.
- Висота: до 10 метрів.
- Вимоги до ґрунтівҐрунти: піщані, суглинисті, добре дреновані.
4. Дерен альтерніфолія
Дерен альтерніфолія, або пагода (Cornus alternifolia) — листопадне розлоге дерево або великий чагарник з багатоярусними гілками, ширококонічної форми. Виглядає рослина дуже ошатно завдяки вираженій ярусності, а нижній ярус пагонів у неї при цьому звисає до самої землі. Навесні на дереві з’являються грона крихітних зірчастих кремово-білих квітів, які змінюють маленькі круглі синьо-чорні плоди. Цвітіння буває більш рясним при великій кількості сонця, але все ж дерен — одна з можливостей прикраси сильно затінених місць. Зустрічаються також сортові форми зі строкатим листям.
- Зони морозостійкості USDA: з 4 по 8.
- Вимога до освітленості: від повного сонця до повної тіні.
- ВисотаВисота: до 5 метрів, іноді вище.
- Вимоги до ґрунту: вологий, кислий або нейтральний, добре дренований ґрунт.
5. Чорна вільха
Чорна вільха (Alnus glutinosa) — це швидкоросле, вологолюбне листяне дерево, яке легко адаптується до різних умов зростання, родом з Європи. Дерева мають пірамідальну форму. Вони можуть переносити сильне перезволожені ґрунти, але також винесуть і дещо посушливі умови.
У вільхи красиве глянцеве листя і досить декоративні шишечки та сережки. Гладка сіра кора цих рослин особливо приваблива взимку, коли вона помітно виділяється на тлі снігу. Чорна вільха здатна засвоювати азот з повітря і збільшувати родючість ґрунту за рахунок кореневих бульбочок. Дерева вільхи також цінні в проектах відновлення ландшафту, де ґрунт сильно виснажений. У чорної вільхи є декоративні форми невисокого зросту.
- Зони морозостійкості USDA: з 4 по 8.
- Вимога до освітленості: від повного сонця до повної тіні.
- Висота: до 5 метрів, іноді вище.
- Вимоги до ґрунту: добре зволожені ґрунти.
6. Сумах (оцтове дерево)
Сумах гладкий (Rhus glabra) и сумах оленерогий (R. typhina) є найбільш поширеними та доступними ландшафтними видами цієї рослини. Обидва вони виростають до 3-х — 5-ти метрів заввишки і ростуть у вигляді великого чагарнику або невеликого деревця. Також сумахи добре відомі завдяки вражаючому яскраво-червоному забарвленню листя восени.
Розрізнити види можна за тим, що гілки оленерогого сумаху мають пухнасту поверхню. Більшість садівників вирощують сумах через його яскраве осіннє оздоблення. У сумаха красиве перисте листя завдовжки до 50 см, яке восени стає яскраво-червоним (є також жовті та помаранчеві сорти сумаха). Додаткова прикраса — волоті червоних плодів. Рослини стійкі до посухи, але виростають вище за умови регулярного поливу за відсутності дощу.
- Зони морозостійкості0 USDA: з 4 по 8.
- Вимога до освітленості: від повного сонця до повної тіні.
- Висота: 3-5 метрів.
- Вимоги до ґрунту: росте практично на будь-якому добре дренованому ґрунті.
7. Туя західна
Туя західна (Thuja occidentalis) — вічнозелена рослина, яка додає елегантності вашому саду цілий рік. Відрізняється плоскими, розлогими, горизонтальними «лапами» і ароматною темно-зеленою хвоєю. Крона у туї конічна і складається з коротких розлогих гілок. Високорослі сорти мають щільний колоновидний габітус. Однак слід мати на увазі, що за сильного затінення у туй буде більш пухка крона, але частково цей недолік можна буде виправити стрижкою.
Найчастіше туя західна використовується як акцентна рослина, але також популярна для створення живоплотів. Існують численні сорти туй з декоративною хвоєю (найчастіше золотистою), проте проявлена ця якість сорту буде тільки на повному сонці. У зв’язку з цим, для півтіні доцільніше вибирати сорти із зеленою хвоєю.
- Зони морозостійкості USDA: з 3 по 7.
- Вимога до освітленості: повне сонце, часткове сонце, повна тінь.
- Висота: 2-6 метрів.
- Вимоги до ґрунтів: вологі, добре дреновані лужні ґрунти.
8. Ялиця корейська
Ялиця корейська (Аbies Koreana) являє собою компактне вічнозелене хвойне дерево з конічною або пірамідальною формою крони і добре вираженою ярусністю гілок. Гілки густо вкриті короткими, але широкими неколючими голками. Зверху хвоя блискуча, темно-зеленого кольору, а знизу — срібляста. Ялиця корейська рано вступає в плодоношення. Шишки дуже красиві пурпурного кольору (довжиною до 7 см). На відміну від ялин, шишки на гілках ялиці не висять, а ростуть вертикально.
Існує безліч сортів ялиці корейської, включно з карликовими, а також рослинами з жовтою або сріблястою хвоєю («вивернутою на виворіт»).
- Зони морозостійкості USDA: з 4 по 8.
- Вимога до освітленості: повне сонце, часткове сонце, повна тінь.
- Висота: до 15 метрів.
- Вимоги до ґрунтів: найкраще росте на багатих, постійно вологих, слабокислих, добре дренованих ґрунтах.
Дорогі читачі! Тіньові сади — це не менш цікавий спосіб проявити творчий підхід у створенні ландшафту на ділянці. На щастя, більшість тіньовитривалих порід легко вирощувати. А під деревами можна розмістити багаторічні рослини з низькими вимогами до освітленості, такі як хости, астильби, язичник, бадан, купина, копитняк та інші.
